Буду відповідать на питання “що таке людина” і всі інші наші питання, але для цього спочатку нагадаю мою інтерпретацію сюжету:
Була древня замкнута цивілізація Вусів. Прилетіли Мандрівники, спробували контактувать. Вуса зробили щось страшне, щоб Мандрівники відчепились. Мандрівники зрозуміли і навіть поставили біля планети Вусів знак “цеглинка” (в’їзд заборонено). Цим знаком був супутник, який стріляє в кораблі, що прямують до планети. Вуса були задоволені, їм ідея знака сподобалась.
Але Мандрівники вважали, що є сенс постукать в двері замкнутої цивілізації ще раз через багато років, тому супутник зробили не вічним. В нього просто закінчились заряди і збитий корабель з трома людьми все ж впав на планету. Вуса були не задоволені і вирішили поставить новий знак, покраще. Взяли на вибір одного з людей, врятували від смерті і як могли вирощували. Вибрали малюка, того, про кого наче б то інші люди турбувались найбільше.
Коли прилетіли інші люди і радісно почали стукати в замкнені двері, знак знадобився. Малюку ставало гірше під час контакту і краще, коли контакту нема. Вуса як би натякали максимально зрозумілою людям мовою: “контакт – погано, нема контакту – добре. Потурбуйтесь будь ласка про це”.
Знак спрацював. Люди спочатку не розуміли і сперечались – думали, що Малюк врятований, бо Вусам небайдужий зовнішній світ. Але все ж потім розібрались в ситуації. Забрались на безпечну відстань, перестали навіть думати про контакт з самими Вусами. Зате контактують із Малюком – він же мулат Вусів і людей. А це ще цікавіша раса, ніж просто негуманоїдна.
І тепер знов найбільш активна раса в галактиці стереже планету Вусів. Вуса задоволені.
——
Із цієї інтерпретації випливає моя відповідь на наші питання
– навіщо Вуса виростили Малюка? – щоб він сигналізував про небажання контакту
– чий вибір у відношенні контакту мені ближче? – Горбовського. Люди в результаті зіграли ідеально – намагатись контактувати, поки не стало зрозуміло, що Вуса завжди були проти. Потім контактувати тільки з Малюком. Рішення це було Горбовського.
– Чому людство буде розділено?
Тут потрібно згадать іще меморандум Бромберга. Там було сказано, що після певного етапу розвитку розумної цивілізації є два шляхи розвитку – замикання або монокосм. В “Малюку” якраз і показані замкнута цивілізація Вусів і цивілізація людей, яка прагне турбуватись про весь всесвіт. Рятує розумні раси, вступає в котакт із “ким попало”. Прямо те ж саме і описуватиме Бромберг пізніше.
Отже, все вказує на те, що розділення буде саме на замкнутих і люблячих(турбота) весь космос. І розділення це відбудеться звісно максимально невідомими нам істотами – хтось їх полюбити не зможе, а хтось зможе. І по незрозумілому принципу – ніхто не може розумом пояснити, чому він любить, а чому ні. Любов як і інші цінності в інтелектуальних поясненнях є аксіомою, а не теоремою. Любов в програмі інтелекту – вхідні дані, а не вихідні. Звісно, людство, що розвивалось завдяки інтелекту, вперлось в стіну.
Такими максимально невідомими істотами є спочатку Малюк, потім слимаки в Новій Пєші. Потім взагалі людени. Майя серед наших героїв першою переходить лінію розділу (красиво і зі спалахом, ох уже ці дівчата), останнім це робить Горбовський в кінці “Хвиль”, коли говорить люденам: “та люди ви, люди”. Як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи.
Виходить, у мене ‘люди’ – це ті, кого я люблю як людей. Тобто по відношенню до кого я вважаю потрібно вчиняти справедливо. Це суб’єктивне і рекурсивне твердження, ясно що не визначення. Але як я уже говорив, інтелект якраз не може давати таких визначень сам. Інакше я б змігши дати визначення, починав автоматично любити всіх, хто підходить, це ж абсурд.
Далі я почав провалюватись в подальшу деталізацію поняття ‘людина’, але часу уже нема)
Блог Антона Пендюра 